100 років з дня народження засновника музею-Юхима Ілліча Пригожина.
Головна сторінка

 

Картина №1

 

Картина №2

 

Картина №3

 

Картина №4

100 років з дня народження засновника музею-Юхима Ілліча Пригожина.

Відкриваючи вечір світлої пам’яті Юхима Ілліча, присвяченого 100 річчю з Дня народження, директор музею Олена Кобзар назвала його духовним батьком цього закладу, адже саме він був одним із найактивніших ініціаторів створення міського історичного музею.
Ушанувати пам’ять цієї непересічної людини зібрались його друзі, колеги, представники міської влади, ті, кому довелося працювати з ним над вирішенням різноманітних питань, кому пощастило бути з ним знайомим.

 Усі, хто розповідав про Юхима Ілліча, говорили про неабияку різнобічність його захоплень, небайдужість, вимогливість, доброту та інтелігентність.
Юхим Ілліч мав «золоті руки». Із 15 років він пішов працювати учнем до майстерні точної механіки. Потім перейшов на роботу слюсарем по ремонту станків на завод ім. Медвєдєва в м.Орел. У 1933 році закінчив робфак у м.Сизрань. Із 1934 по 1940 роки навчався в Московському гірничому інституті. По закінченні - працював головним інженером на шахті у Воркуті, але недовго - почалася війна.
Через два тижні Юхим Пригожин пішов добровольцем на фронт. Служив командиром взводу, батареї, начальником розвідки полку, в управлінні командуючого артилерією 3-го Українського фронту. Звільняв південну Україну, воював у Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщині, Австрії. Службу закінчив підполковником. Нагороджений п’ятьма орденами та багатьма медалями.
Після війни продовжив працювати у гірничо-видобувній галузі - 30 років на уранових рудниках, у тому числі з 1953 року - в нашому місті.
Юхим Ілліч був талановитим інженером. Повністю розкрився його талант вченого, організаторські здібності, коли він очолив Центральну науково-дослідну лабораторію автоматики. Під його керівництвом Лабораторією розроблені й впроваджені у виробництво зразки гірничо-видобувної техніки, які не мали аналогів у світі. За це він був нагороджений орденом «Трудового Червоного Прапору». Держава його також відзначила «Орденом Леніна». У 1959 році в складі групи з п’яти чоловік Ю.І.Пригожин став Лауреатом Ленінської премії - за комплексне вирішення проблеми розробки Першотравневого родовища.

Не дарма кажуть, що талановита людина талановита в усьому. Так і Юхим Ілліч. Окрім значних виробничих успіхів, досягнень у науці, після виходу на пенсію у 1976 році розквітнув його творчий талант.
На початку 80-х років 20-го сторіччя в місті виникла потреба створити музей. Ініціативна група з істориків, партійних працівників, ентузіастів два роки збирала документи, матеріали, розробляла плани експозиції. Але справа не втілювалась у практичні результати, доки не з’явився Юхим Ілліч Пригожин - і справа зрушила. Були задіяні всі підприємства. 8 травня 1985 року музей було відкрито.

 Після смерті Юхима Ілліча музею присвоєно його ім’я. А на згадку про цю видатну людину в музеї залишилась колекція годинників, яку він усе життя збирав.

 

Наталя Сіра.

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 

Форма входу